Тарас Григорович повідомляє

☝️Продовження 💬На власному прикладі взаємодії та спільних проєктів з Мадяром, К-2, Білецьким, Оболєнським, Флінтом, Ахіллесом, Феніксом, Рарогом, Хмарою, Перуном, Немезисом, Редісом та багатьма іншими неймовірними військовими ми побачили приклад справжнього лідерства. 💬Сильний командир взводу має стати командиром роти, роти — батальйону, батальйону — бригади, бригади — корпусу. Ми будемо оцінювати лідерство за реальними даними й результатами, а не за посадами. 💬Ми високо цінуємо співпрацю з міжнародними партнерами й будемо поглиблювати взаємодію. 💬У цьому році ставимо ціль — збільшити обсяги міжнародної військової допомоги. Інтеграція партнерів — зокрема, їх наукового та дослідницького потенціалу — зробить нашу систему оборони сильнішою, водночас посилюючи їхні оборонні спроможності. 💬Довіра — наша головна валюта у взаємодії з партнерами, суспільством і військовими. Тому антикорупція — фундамент нового Міністерства оборони. Сьогодні той, хто краде на війні, — наш ворог. 💬Ми виведемо розвиток українського ВПК на новий рівень: defense tech стане ключовою індустрією України на світових ринках і драйвером економічного зростання держави. 💬Нам ще треба зробити домашню роботу, щоб створити українську ППО та свій артпостріл з лазерним наведенням. 💬Найближчим часом ми зробимо глибокий аудит Міноборони та ЗСУ, щоб знайти додаткові можливості для покращення фінансового й соціального рівня забезпечення військовослужбовців. 💬У нас є чітка візія та цілі війни, які погоджені Верховним головнокомандувачем, Президентом. Усі, хто допомагатиме досягати цілей війни — отримають необхідні ресурси для руху вперед. Хто не впорається — покине систему. 💬Системі оборони потрібні реальні, видимі зміни, які відчуваються на рівні особового складу, зменшують внутрішнє «пекло» системи й реально покращують спроможність армії та стан людей, які в ній служать. 💬Українці — найсміливіша нація. Зупинка другої армії у світі в лютому 2022 року й боротьба за свободу довели це та закарбували в історії на століття. І я впевнений, що нам усе вдасться. 💬І наостанок хочу сказати, що моє рідне місто Василівка в Запорізькій області, окуповане. Російські війська прийшли у Василівку в перші дні вторгнення. Я пишаюся своїм містом, тому що жителі й військові почали чинити спротив. Завдяки цій сміливій боротьбі наступ росіян далі зупинився на цьому напрямку, і це вплинуло на захист Запоріжжя. Останні 4 роки я живу тим, щоб деокупувати Василівку. Тому моя історія — особиста.