In Factum

Трохи хорошого про вітчизняний дрон "Булава" За словами «Сержа Марко» [військовослужбовець батальйону безпілотних систем 🛡 59-ї штурмової бригади СБС], саме його екіпажі тестували прототип «Булави» навесні 2025 року. 💬 Коли «Булаву» тестували на Запоріжжі, ми сказали (розробникам – ред.), що хлопці, самий «кончений» РЕБ зараз на Покровському районі, там, де Селидове і поруч. Якщо ви хочете мати нормальну гарантію, то треба працювати на Донецькому напрямку, – розповідає він. – Ми там одну «Булаву» тестово підпрацювали, ну, просто щоб спробувати. Зрозуміли деякі моменти, які передали виробнику. І після цього у нас було там п'ять вильотів і п'ять влучань. Тобто 100% влучання було. І це на найскладнішому напрямку». Найбільшою перевагою нового дрона-камікадзе боєць називає його велику бойову частину. Він пригадує перші українські баражуючі боєприпаси, які виробники оснащували 2,5-кілограмовими зарядами тротилу – навіть за умови потрапляння в російські ЗРК «Бук» чи «ТОР» вони майже не завдавали їм шкоди, якщо не влучали безпосередньо в ракети. 💬 На «Булаві» дуже гарна БЧ, – розповідає «Серж Марко». – Тобто там, якщо попаде, то «Булава», в принципі, може полювати за чим завгодно, хоч за танком». Маса бойової частини нового дрона становить 3,6 кілограма – це на 600 грамів більше, аніж у найважчого варіанта російського «Ланцета». При цьому ударна частина поєднує у собі кумулятивну, пробивну та термобаричну, що також вигідно відрізняє його від російського аналога. Новітній дрон отримав X-подібний корпус, як і у «Ланцета». За словами консультанта фонду «Повернись живим» Інокентія Разумова, це – найбільш ефективне рішення для такого типу баражуючого боєприпасу. Він дуже керований – не настільки на нього впливають бокові вітри, як у випадку звичайної літакової схеми або літаючого крила. А по-друге, він має набагато більші кути маневру, тобто він може зі звичайного польоту в пікірування зайти під набагато більшим кутом, ніж звичайний літаковий тип, якому потрібно плавно це робити Іще одна перевага "Булави", розповідає «Серж Марко», – просунута система захоплення цілі. За словами бійця, чисельні відео, що ширяться мережею і на яких демонструється ця технологія, зовсім не демонструють реальні бойові умови. Зазвичай російські солдати не ставлять свої САУ и «Буки» в чистому полі, а маскують їх за допомогою маскувальних накриттів, дерев чи просто ставлячи у тінь. Система захоплення цілі працює як? Вона хапає пікселі контрастні, і веде на них. А якщо багато пікселів плюс-мінус одного контрасту – за що хапатися?. І це теж проблема баражуючих боєприпасів. От на «Булаві», там ми спеціально заходили на цілі, замасковані під спеціальними накриттями – вона тримала і заходила дуже класно