Шрайк Ньюс
Цитати: ▪️Пріоритетними цілями для мідлстрайків є штаби, логістичні вузли, засоби РЕБ/РЕР і ППО, які розташовані за десятки кілометрів від лінії фронту. ▪️Удари дронами "Рубака"/"Хакі" стали регулярними на Кримському півострові та Донбасі. Вони здатні літати на відстань до 200 км і нести бойові частини вагою в кілька кілограмів. Ними підрозділ ГУР "Примари" уражає РЛС, ППО та навіть вертольоти та літаки. ▪️Українські дрони "Булава" та RAM-2X використовують на дистанціях до 100 км. Вони обладнані системами донаведення й мають високу керованість. Оснащенні порівняно невеликою бойовою частиною (до 5 кілограмів). Їх використовують для знищення ППО та РЛС. ▪️Також до ударів на оперативну глибину почали залучати дрони, що раніше літали на тисячі кілометрів. "Зараз іде деяка конверсія діпстрайку в мідлстрайк. Додаються системи зв'язку, автоматичне донаведення, зменшуються паливні баки, збільшується БЧ", – сказав один з українських виробників. Прикладом такої конверсії став дрон FP-2, який переробили з більш далекобійного FP-1. Тепер він летить не 1000 км, а 200 км, проте здатен переносити БЧ до 100 кг. Їх використовують для знищення великих або добре укріплених цілей. ▪️Та не лише FP-2 засвітилися у сегменті мідлстрайків. Можна знайти залишки величезної кількості різних дронів, які використовувалися для ударів у тил росіян. Зокрема пропелерні UJ-26 "Бобер", реактивні Skyline-300 та ракети-дрони "Пекло" й "Барс". ▪️Окрім вітчизняних розробок, застосовують і закордонні. Наприклад Phoenix Ghost, Dagger, Disruptor та Outlaw G2, про які майже нічого не відомо. ▪️Наразі українські виробники не здатні покрити увесь попит, який існує у військових щодо мідлстрайків. Перед розробниками стоїть завдання створити ефективний БПЛА, придатний до масового виробництва, тому ключовими критеріями є вартість і можливості серійного випуску. ▪️Але здатність масштабувати не тільки залежить від кількості виробників, яких вистачає на ринку під кожну потребу. Вона залежить і від державного замовлення. "Тут, як і в багатьох інших сферах, більше застосовує той, у кого є гроші. Гарно це чи погано – сказати важко, але розподіл між структурами часто відсутній", – каже Вадим Глушко, засновник OSINT-спільноти "Кіберборошно". ▪️Наразі перед військовими та виробниками стоїть завдання створити систему, яка дозволить проводити масовані й системні удари, підтримуючи тиск на ворога.