Sticker Collection Logo
△ 225 ОШП △
OSHP_225

Рекрутинг: @oshbt225 Пресслужба: @army_225 ✅ На ремонт авто https://send.monobank.ua/jar/5Tuz5bupz1 ✅На дрони для Чорного Лебідя https://send.monobank.ua/jar/61f6zuuMNc ✅На дрони для Pentagon https://send.monobank.ua/jar/2DHjy6DCUh ✅ paypal@225.army

Category: Local & Community
△ 225 ОШП △

🇺🇦 ТАКТИЧНО-ОПЕРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР 225-го ОШП Цей об’єкт — сучасний пункт управління натівського зразка, який побудовано з урахуванням особистого практичного досвіду, досвіду інших бойових підрозділів, а також реальних потреб сучасної війни, де вирішальним фактором дедалі частіше стає не лише вогнева міць, а й здатність ефективно управляти військами в будь-якій ситуації. Під час проєктування ключовим пріоритетом стала турбота про особовий склад: від оптимізації розміщення зон відпочинку до створення умов, у яких керівники різних напрямків можуть ефективніше готувати операції, здійснювати аналіз інформації з поля бою, безпосередньо управляти боєм, організовувати взаємодію між різними силами, проводити бойові брифінги для командирів підрозділів і водночас перебувати в безпечному та стабільному місці. У реаліях тотального спостереження, високоточної зброї та постійної загрози з повітря логічним кроком стає «закопування армії під землю» — не як ознака слабкості, а як прояв стратегічного мислення. Подібний підхід уже довів свою ефективність в історії. Під час В’єтнамської війни мережі підземних тунелів дозволяли значно слабшій у технологічному плані стороні зберігати керованість, захищати особовий склад і продовжувати боротьбу в умовах тотальної переваги противника в авіації та вогневих засобах. Під землею створювалися не лише укриття, а й повноцінні командні пункти та житлові приміщення. 🇬🇧 TACTICAL-OPERATIONAL CENTER OF THE 225th SEPARATE ASSAULT REGIMENT This facility is a modern NATO-standard command post, built with consideration for firsthand practical experience, the experience of other combat units, and the real demands of modern warfare—where the decisive factor is increasingly not only firepower, but also the ability to effectively command and control troops in any situation. During the design process, the key priority was care for personnel: from optimizing the layout of rest areas to creating conditions in which leaders of different functional areas can more effectively plan operations, analyze battlefield information, directly command combat actions, coordinate between various forces, conduct operational briefings for unit commanders, and at the same time remain in a safe and stable environment. In the realities of total surveillance, precision weapons, and a constant aerial threat, “burying the army underground” becomes a logical step—not a sign of weakness, but a manifestation of strategic thinking. A similar approach has already proven its effectiveness in history. During the Vietnam War, networks of underground tunnels allowed a technologically inferior side to maintain command and control, protect personnel, and continue fighting despite the enemy’s overwhelming superiority in aviation and firepower. Underground, not only shelters were created, but also full-fledged command posts and living quarters.

△ 225 ОШП △

🇺🇦 Ці детонатори були знайдені на російському складі БК, який знайшли розвідники «Тур». На перший погляд це звичайні трофеї, які будуть спрямовані проти їхніх виробників. Проте маркування на них змусило нас заглибитися в історію. 17 вересня 1939 року Радянський Союз віроломно напав на Польщу, яка вже була значно ослаблена боями з Вермахтом. Це не єдиний випадок співпраці двох тоталітарних режимів. У серпні 1939 року СРСР і Німеччина підписали комерційну угоду, яку доповнили в лютому 1940 року. У рамках цих домовленостей Радянський Союз отримав військову техніку, верстати й технології, сировину — зокрема детонатори для снарядів, марковані свастикою. Частина детонаторів з тих часів збереглася на російських складах. Нацистська зброя досі використовується для знищення людей. Гітлерівський і сталінський режими зникли, натомість прийшов путінський; назви різні, але суть — одна й та сама. Російська влада годує своїх людей міфом про боротьбу з фашизмом, хоча насправді сама є фашистською державою. 🇬🇧 These detonators were found at a russian ammunition depot by the “Tur” reconnaissance unit. At first glance they looked like ordinary trophies to be turned against their makers. But the markings on them forced us to dig into history. On September 17, 1939, the Soviet Union treacherously attacked Poland, which had already been severely weakened by fighting with the Wehrmacht. This is not the only case of cooperation between two totalitarian regimes. In August 1939 the USSR and Germany signed a commercial agreement, which was supplemented in February 1940. Under these arrangements the Soviet Union received military equipment, machine tools and technologies, and raw materials — including detonators for shells marked with a swastika. Some of those detonators have been preserved in russian depots. Nazi weapons are still being used to kill people. The Hitler and Stalin regimes are gone, but the putin regime has replaced them; the names differ, but the essence remains the same. The russian authorities feed their people the myth of fighting fascism, while in reality they themselves are a fascist state.

△ 225 ОШП △

Скоро минає рік з того дня, коли підрозділи Збройних Сил України перетнули державний кордон з російською федерацією в районі Курської області, розпочавши масштабну операцію, яка суттєво вплинула на перебіг російсько-української війни. Вже з перших годин і до завершення операції в самому центрі подій залишався 225-й окремий штурмовий батальйон (а з січня 2025 року — 225-й окремий штурмовий полк). Про участь підрозділу у Курській операції розповідає командир штурмового батальйону «Чорний лебідь» 225-го окремого штурмового полку, а на той час — заступник командира 225 ОШБ з позивним «Алі». «Час початку операції вдалося зберегти в таємниці», — згадує Алі. — «Але ворог передбачав можливість масштабного наступу й активно до нього готувався». Одразу після перетину кордону наші сили зіткнулися з критичною проблемою — повною відсутністю GPS-сигналу. Орієнтування довелося здійснювати за паперовими картами, коригуючись даними від БПЛА. Попри це, вже у перший день операції 225-й штурмовий заблокував кілька ворожих опорників і взяв у полон значну кількість російських військових. Особливо запеклою була протидія з боку російської авіації — ворог застосовував авіаційні гармати, вертольоти, КАБи. Але за перші дві доби українські війська просунулися на 29 км углиб ворожої території. Штурмовики 225-го звільнили населені пункти Дар’їно, Ніколаєво-Дар’їно та Любимівку, де зіткнулися з кадирівським батальйоном «Ахмат». «Був так званий “Ахмат-ліс” — база їхнього батальйону. Ми ліквідували командира, начальника штабу, багато особового складу. Вони опинилися в оточенні. До них прямували БТРи та вантажівки з боєкомплектом, але вся ця техніка була знищена», — розповідає Алі. Для багатьох бійців ця операція стала першим бойовим хрещенням — незнайома місцевість, переважаючі сили противника, постійна загроза з неба. Але українські штурмовики витримали випробування з честю. «Спочатку всі були напружені. А потім — очі блищать, азарт, агресія. Відчули, що ми здатні! Багато хто був без бойового досвіду, але після першого бою — змінилися. Дехто навіть змагався, хто більше ліквідує. Рахунок ішов на десятки», — згадує командир. Через три доби українські сили вже вели вуличні бої в Кореневому — районному центрі, який російська авіація хаотично накривала КАБами, не розрізняючи, по кому б’є — своїм чи чужим. Сам Алі — досвідчений командир. Він воює з перших днів повномасштабного вторгнення, брав участь в обороні Харкова, був поранений, але повернувся до строю. Під час Курської операції, опинившись під сильним тиском противника, ухвалив рішення, яке врятувало весь підрозділ — вивів людей з оточення без жодних втрат. За цей вчинок отримав орден Богдана Хмельницького І ступеня — з рук Президента України. З Днем народження, Козаче 🫡