△ 225 ОШП △
Скоро минає рік з того дня, коли підрозділи Збройних Сил України перетнули державний кордон з російською федерацією в районі Курської області, розпочавши масштабну операцію, яка суттєво вплинула на перебіг російсько-української війни.
Вже з перших годин і до завершення операції в самому центрі подій залишався 225-й окремий штурмовий батальйон (а з січня 2025 року — 225-й окремий штурмовий полк).
Про участь підрозділу у Курській операції розповідає командир штурмового батальйону «Чорний лебідь» 225-го окремого штурмового полку, а на той час — заступник командира 225 ОШБ з позивним «Алі».
«Час початку операції вдалося зберегти в таємниці», — згадує Алі. —
«Але ворог передбачав можливість масштабного наступу й активно до нього готувався».
Одразу після перетину кордону наші сили зіткнулися з критичною проблемою — повною відсутністю GPS-сигналу. Орієнтування довелося здійснювати за паперовими картами, коригуючись даними від БПЛА. Попри це, вже у перший день операції 225-й штурмовий заблокував кілька ворожих опорників і взяв у полон значну кількість російських військових.
Особливо запеклою була протидія з боку російської авіації — ворог застосовував авіаційні гармати, вертольоти, КАБи. Але за перші дві доби українські війська просунулися на 29 км углиб ворожої території.
Штурмовики 225-го звільнили населені пункти Дар’їно, Ніколаєво-Дар’їно та Любимівку, де зіткнулися з кадирівським батальйоном «Ахмат».
«Був так званий “Ахмат-ліс” — база їхнього батальйону. Ми ліквідували командира, начальника штабу, багато особового складу. Вони опинилися в оточенні. До них прямували БТРи та вантажівки з боєкомплектом, але вся ця техніка була знищена»,
— розповідає Алі.
Для багатьох бійців ця операція стала першим бойовим хрещенням — незнайома місцевість, переважаючі сили противника, постійна загроза з неба. Але українські штурмовики витримали випробування з честю.
«Спочатку всі були напружені. А потім — очі блищать, азарт, агресія. Відчули, що ми здатні! Багато хто був без бойового досвіду, але після першого бою — змінилися. Дехто навіть змагався, хто більше ліквідує. Рахунок ішов на десятки»,
— згадує командир.
Через три доби українські сили вже вели вуличні бої в Кореневому — районному центрі, який російська авіація хаотично накривала КАБами, не розрізняючи, по кому б’є — своїм чи чужим.
Сам Алі — досвідчений командир. Він воює з перших днів повномасштабного вторгнення, брав участь в обороні Харкова, був поранений, але повернувся до строю. Під час Курської операції, опинившись під сильним тиском противника, ухвалив рішення, яке врятувало весь підрозділ — вивів людей з оточення без жодних втрат.
За цей вчинок отримав орден Богдана Хмельницького І ступеня — з рук Президента України.
З Днем народження, Козаче 🫡
