✒️ЧОРНИЛО✒️
Перелік невдач України (за період від 24.02.2022 по сьогодні) Джерело: персональний блог Тома Купера на платформі Sarcastosaurus Автор: #Том_купер Том Купер – австрійський військовий аналітик та письменник, який спеціалізується на історії бойової авіації та сучасних конфліктах. З початку повномасштабного вторгнення він пише детальні, часто дуже технічні та вкрай критичні звіти про війну в Україні. 🔵На думку автора, сили оборони України відстали від російських адаптацій на 9–14 місяців. Поки Україна покладалася на різношерсті «зоопарки» волонтерських дронів без єдиної доктрини, росія впровадила масове виробництво FPV, автоматизовані рої та скоординовані системи РЕБ. 🔵Використання пікапів замість бронетехніки для штурмових груп стало фатальним. Відсутність броні та передбачуваність маршрутів зробили ці групи легкою здобиччю для російських FPV-дронів, що призвело до катастрофічних втрат транспорту та швидкого виснаження бригад. ("MacGyver mechanization", або ж "механізація з підручних засобів", як каже автор – це його "фірмова" теза, яку він просуває у своїх останніх статтях кінця 2024 – 2025 років.) 🔵Звичайні траншеї не здатні захистити від авіаційних бомб (FAB-250/500/1500). Відсутність глибоких бетонних бункерів призвела до того, що укріплені зони просто стираються з лиця землі авіацією, роблячи утримання позицій неможливим. 🔵Бригади не воюють як єдині організми. Їх розривають на дрібні батальйонні тактичні групи (а іноді навіть дрібнять до ротних тактичних груп) для використання як «пожежних команд» на різних ділянках. Це руйнує злагодженість підрозділів і пришвидшує їх розпад. 🔵Планування операцій (як наступу, так і оборони) базується на вигаданих цифрах. Командири, боячись покарання, подають звіти про завищену боєготовність та чисельність людей, якої насправді немає. 🔵Повторення сценаріїв Сєвєродонецька, Бахмута, Авдіївки, а тепер і Покровська, призвело до безглуздого перемелювання досвідчених формувань, які могли б скласти кістяк майбутньої оборони. 🔵Воїни Сил оборони знаходяться на «нулі» по 180–300+ днів без заміни. Це гарантовано веде до психічних зривів, сплеску дезертирства (СЗЧ) та втрати боєздатності. 🔵Досвідчені сержанти, які є основою тактичної майстерності малих груп, загинули у 2022–2023 роках. Заміна має мінімальну підготовку, що призвело до тактичної деградації піхоти. 🔵Після 2023 року втрати перевищили темпи мобілізації та підготовки. За оцінкою Купера, до 2025 року ЗСУ як структура остаточно втратили оперативну здатність. 🔵Поєднуючи всі пункти, Купер робить висновок про неминучість колапсу. Він вважає, що через нездатність режиму Зеленського-Єрмака та Генштабу до реформ і адекватної оцінки реальності, «таймер» до повної втрати спроможності ЗСУ чинити опір показує від 4 до 10 місяців. _____ Наведений матеріал залишаю без корективів. Це субʼєктивна думка автора, яка на мою думку – є більш адекватною оцінкою реальності, ніж просто порція «зради». Та й з переліченого – це лише маленька порція всіх наших «недоліків». Проте й деякі описані моменти є перебільшеними або просто в своїй природі неминучі, зважаючи на те проти якого ворога ми воюємо. Найбільш незрозуміле для мене підсумкове твердження автора, на щастя, навіть попри можливий повний аут у державі та війську – наша армія точно даватиме спротив і після вересня 2026 року. Більш значуща проблема, все ж таки, у відсутності піхоти (і не лише). У компоненті наявності особового складу ми катастрофічно програємо ворогу.